XIX–XX століття
Головний фасад театру Горголевського.
1 / 7 кадр
35 хв прогулянки
Бульвар над схованою річкою Полтвою. Опера, готелі, пам’ятник Шевченку — львівська «віденська» сцена.
Карта тримається на цій вулиці. Натисніть іншу точку — і прогулянка піде далі.
Ви тут · Проспект Свободи
Проспект ляг на місці гетьманських валів, коли австрійська влада розібрала мури і забрала Полтву в колектор. Вийшла алея з липами і кав’ярнями, яку порівнюють з Рінґштрассе. 1897–1900 року за проектом Зигмунта Горголевського звели міський театр — нині Львівська національна опера імені Соломії Крушельницької. На осі проспекту — пам’ятник Тарасові Шевченку. Гранд-Готель, віденські кам’яниці, квітковий ряд. Під ногами все ще тече річка: після дощу її чути в люках.
1791–1844
Син Моцарта, 30 років у Львові
Наймолодший син Вольфганга Амадея приїхав до Лемберга 1808 року вчителем фортепіано і залишився майже на все доросле життя. Керував хорами, заснував товариство святої Цецилії, жив біля нинішнього театру Курбаса. Львів вважав домівкою. 2021 року йому відкрили пам’ятник на площі Маланюка; таблиця є також на святому Юрі. Фестиваль LvivMozArt носить його ім’я. Онуки Моцарта тут не жили — у Львові жив саме син.
1872–1952
Оперна діва, ім’я театру
Одна з найяскравіших сопрано першої половини XX століття. Рятувала «Мадам Баттерфляй» Пуччіні. Львівська опера носить її ім’я; вілла-музей — на вулиці Крушельницької. Похована на Личакові. З проспекту Свободи її присутність — у самому фасаді театру.
