Князь Галичини і Волині, король Русі. Близько 1256 року заснував місто і назвав його на честь сина Лева. Княжий Львів стояв ближче до Замкової гори, ніж нинішній Ринок. Пам’ятник Данилові — на площі Галицькій, кроком від катедри.
Народився в Олеську під Львовом. Як король зупинявся в Королівській кам’яниці Корнякта на Ринку. Переможець під Віднем 1683 року, він лишив у місті слід палаців, гербів і легенд. Львів був його «домашнім» королівським містом.
Наймолодший син Вольфганга Амадея приїхав до Лемберга 1808 року вчителем фортепіано і залишився майже на все доросле життя. Керував хорами, заснував товариство святої Цецилії, жив біля нинішнього театру Курбаса. Львів вважав домівкою. 2021 року йому відкрили пам’ятник на площі Маланюка; таблиця є також на святому Юрі. Фестиваль LvivMozArt носить його ім’я. Онуки Моцарта тут не жили — у Львові жив саме син.
Народився 27 січня 1836 року в Лембергу, у родині директора поліції. «Венера в хутрі» зробила його ім’я медичним терміном — проти його волі. Сам він писав про Галичину з симпатією до селян, євреїв і карпатських лісів. Кав’ярня і бронза на Сербській — іронічний жест міста; серйозніша пам’ять — його галицькі новели.
Один із творців функціонального аналізу. Львівська математична школа збиралася в кав’ярні Szkocka на Академічній (тепер проспект Шевченка, 27). Задачі записували до Шотландської книги. Разом з ним — Штейнгауз, Мазур, Улам, Кац, Шаудер. Банах помер у Львові 1945-го, похований на Личакові.
Народився у Львові 1921 року. У «Високому Замку» згадує дім на тодішній Брайєровській, 4 — нині вулиця Богдана Лепкого. Місто його дитинства — трамваї, Цитадель, запах аптек. Після війни Лем виїхав; Львів лишився в прозі як Лемберг пам’яті. Окремого музею в будинку немає — є адреса і таблиця.
У Львові Франко вчився, видавав, сперечався і жив. Його ім’я носить університет; дім-музей — на вулиці Івана Франка. Похований на Личакові. Прогулянка гаєм і цвинтарем — це також його пейзаж: галицьке село і місто інтелекту.
Одна з найяскравіших сопрано першої половини XX століття. Рятувала «Мадам Баттерфляй» Пуччіні. Львівська опера носить її ім’я; вілла-музей — на вулиці Крушельницької. Похована на Личакові. З проспекту Свободи її присутність — у самому фасаді театру.