XIV–XVIII століття
Вузький коридор каменю — класичний львівський кадр.
1 / 6 кадр
25 хв прогулянки
Найтепліша вулиця середмістя: вузька, брукована, з тінями лоджій. Тут вірменська громада жила століттями — і залишила собор, двори й камінь, який світиться увечері.
Карта тримається на цій вулиці. Натисніть іншу точку — і прогулянка піде далі.
Ви тут · Вулиця Вірменська
Вірмени прийшли до Львова ще за княжих і ранньопольських часів і отримали самоврядування. Вулиця веде до кафедрального собору Успіння Богородиці (від XIV століття, з пізнішими нашаруваннями). За брамою — тихий двір з дерев’яними скульптурами і колодязем. Поруч — колишній вірменський банк, будинки патриціїв, кав’ярні. У дворі собору діє музей газових ліхтарів: Львів був одним з останніх європейських міст з живим газовим світлом. Вулицю часто називають найкрасивішою в Україні — не через парадність, а через масштаб людини.
1791–1844
Син Моцарта, 30 років у Львові
Наймолодший син Вольфганга Амадея приїхав до Лемберга 1808 року вчителем фортепіано і залишився майже на все доросле життя. Керував хорами, заснував товариство святої Цецилії, жив біля нинішнього театру Курбаса. Львів вважав домівкою. 2021 року йому відкрили пам’ятник на площі Маланюка; таблиця є також на святому Юрі. Фестиваль LvivMozArt носить його ім’я. Онуки Моцарта тут не жили — у Львові жив саме син.
